Вода - важливий фактор життєдіяльності людини

“Воде была дана волшебная власть стать соком жизни на Земле” Леонардо да Вінчі Людина здавна мріяла про безсмертя. Мандрівники в заморських країнах, алхіміки в лабораторіях настирливо шукали еліксир життя та джерело вічної молодості. Та вони й не здогадувалися, що таємничий еліксир — це звичайна вода. Та сама вода, що заповнює моря, озера, річки, випадає на землю дощами, вкриває її сніговою ковдрою. Вода, без якої немож- ливе існування всього живого. Вода-найдивовижніше і найпоширеніше природне з’єднання - джерело життя на Землі. Вона - невід’ємна умова існування, здоров’я і активної діяльності людини. Вода посідає особливе місце в порівнянні з іншими речовинами, відомими на Землі. Чим глибше вчені пізнавали воду, тим більше переконувалися в оригінальності її поведінки, в неймовірності її властивостей, в нових, ще не до кінця розкритих її структурних особливостях. Вода, можна сказати, - найпопулярніша і найзагадковіша рідина з усіх існуючих на Землі. Поети присвячували їй дивовижні рядки. Прозаїки навіть про ”краплю роси” написали безліч сторінок. А вчені й донині , як і сотні літ назад, не можуть дати точні відповіді на начебто нескладне питання : що таке вода? Вода - це початок всього існуючого на Землі, казали в стародавні часи. Вода - це проста речовина, єдина і неподільна, вважали у середні віки. Вся практична діяльність людини з давніх давен пов’язана з використанням води.

Що спільного між льодом і снігом ?

Спостерігаємо різні агрегатні стани речовини Ви вже знаєте, що вода і лід (сніг, іній) — це два різні агрегатні стани води: рідкий і твердий. Поява інею на деревах пояснюється просто: вода з поверхні річки випаровується, перетворюючись на водяну пару. Водяна пара, у. свою чергу, конденсується й осідає у вигляді інею. Водяна пара — це третій стан води — газоподібний. Наведемо ще один приклад. Ви, безперечно, знаєте про небезпеку розбити медичний термометр: у ньому міститься ртуть — густа рідина сріблястого кольору, яка, випаровуючись, утворює дуже отруйну пару. А от за температури, нижчої від -39 °С, ртуть перетворюється на твердий метал. Таким чином, ртуть, як і вода, може перебувати у твердому, рідкому й газоподібному станах. Практично будь-яка речовина залежно від фізичних умов може перебувати в трьох агрегатних станах: твердому, рідкому й газоподібному.

У нашому прикладі з гірською річкою (рис. 2.23) присутні ці три агрегатні стани води. Існує ще один агрегатний стан — плазма. Наприклад, ртуть у плазмовому стані міститься в увімкнених ртутних лампах (так звані лампи денного світла). У мегасвіті плазма є поширеним станом речовини, бо саме в цьому стані перебуває речовина в надрах зір. Водяна пара, вода, лід — це три агрегатні стани тієї самої речовини, утвореної однаковими молекулами — молекулами води. Чому ж фізичні властивості речовин, які утворені однаковими молекулами, але перебувають у різних агрегатних станах, відрізняються одна від одної? Імовірно, причина такої відмінності полягає в тому, що молекули по-різному рухаються та взаємодіють? Які ж властивості мають речовини в різних агрегатних станах? Як при цьому рухаються та взаємодіють молекули?